Український ринок нежитлової прибуткової нерухомості приховує в собі величезний потенціал. Якщо порівняти його з золотоносним родовищем, то виявиться, що на сьогодні розроблена зовсім незначна його частина. Це, звичайно, не означає, що у нас є об’єкти, що позбавлені господаря. Але те, що більшість з них є безгоспними чи “працюють” з вкрай низьким коефіцієнтом корисної дії - факт. По суті, адекватно рівню розвитку нашої економіки більш-менш витребувана лише нерухомість для середнього та малого бізнесу. З останніх до такої відносяться, насамперед, приміщення у житлових будинках.
      Але перш ніж кинутись на пошуки чи придбати (орендувати) вже знайдений об’єкт, слід знати, що й під що, згідно з будівельними нормами, можна обладнати
     Отже, на першому, другому й цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення для:
      · магазинів роздрібної торгівлі, підприємств громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв’язку - загальною площею не більше 700 кв.м.;
      · ощадбанків, магазинів і газетних кіосків, жіночих консультацій, роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій та нотаріальних контор, загсів, філіалів бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, для фізкультурно-оздоровчих занять - загальною площею до 150 кв.м.;
      · культурно-масової роботи з населенням, а також приміщення для груп короткочасного перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).
      Забороняється розміщувати на першому, другому та цокольному поверхах житлових будинків:
      · підприємства громадського харчування з числом місць понад 50 (крім гуртожитків) і домові кухні продуктивністю понад 500 обідів на день;
      · пункти прийому посуду, а також магазини загальною торгівельною площею понад 100 кв.м.;
      · спеціалізовані магазини будівельних, хімічних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови, магазини з наявністю в них вибуховопожежонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізовані рибні та овочеві магазини;
      · підприємства побутового обслуговування, в яких застосовуються легкозаймисті речовини (наприклад, ювелірні майстерні) - однак сюди не входять перукарні й годинникові майстерні нормованою площею понад 100 кв.м.;
      · майстерні по ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття площею понад 100 кв.м.;
      · лазні, сауни, пральні та хімчистки - окрім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг за зміну;
      · автоматичні телефонні станції, призначені для телефонізації житлових приміщень, загальною площею понад 100 кв.м.;
      · громадські вбиральні;
      · похоронні бюро.
      Зрозуміло, цей список не відтворює всієї різноманітності варіантів, але відповідні межі все ж окреслює. Разом із тим, ці приписи не можна сприймати як непереборні перешкоди. Так, якщо у майстерні застосовуються легкозаймисті речовини, вихід із ситуації можна знайти, замінивши ці речовини на менш горючі чи навіть змінити технологію
     Нормовану площу можна скоротити, звівши перегородки й віддавши відокремлені приміщення в оренду. Якщо овочі - необхідна частина асортименту, то продавати їх слід у пристойній сучасній упаковці і не підводити під спеціалізацію магазина. Одне слово, обхідні шляхи, причому, в межах закону, завжди є. І якщо у вас виникли подібні проблеми, а нічого путнього придумати не можете - звертайтесь до фахівців
     Для підвалів і горищ поновлені радянські будівельні норми та правила (БНіПи) не надто щедрі. Так, на підвальних і цокольних поверхах допускається тільки обладнання вбудованих і вбудовано-прибудованих стоянок для машин і мотоциклів. Що ж, ідея зовсім непогана для тих, хто вже розпаював усі відкриті ділянки під автостоянки
     На верхньому (тобто останньому житловому) поверсі житлового будинку допускається розміщення творчих майстерень художників і архітекторів. Це ж, а також обладнання приміщень конторського типу дозволяється робити на надбудованому мансардному поверсі будинків загальною висотою не більше 9 поверхів. До речі, про мансарди. Для них придатний не будь-який дах. А тільки той, площина якого перетинає лінію фасаду на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги мансардного поверху.
     Офіси, або говорячи науковою мовою, приміщення стосовно до житлових будинків ніде не згадуються. Як відомо, більшість із них сьогодні розміщуються в орендованих або куплених квартирах, а також у гуртожитках. Тут діє правило: що не заборонено законом - то дозволяється. Щоправда, вже була спроба “викоренити зло” за допомогою Указу, що апелював до норм Житлового кодексу. Але практично вона закінчилася провалом - у держави немає сил і коштів для виконання дуже багатьох своїх законів
     Не виключено, що в новому Житловому кодексі, який Верховна Рада України, будемо сподіватись, колись та затвердить, така реалія сучасного ділового життя, як офісне приміщення, отримає офіційний статус і добро на розміщення в житлових будинках.

За матеріалами газети “Нерухомість Запоріжжя”